“Я пишу не для печати,
не для близких, не для потомства — и все же рассказываю кому-то и
стараюсь, чтобы меня поняли эти неведомые читатели” Е. Шварц (Дневники. 22 февраля 1951) З відкритих джерел ми знаємо, що так званий "Наріжний камінь Неба та Землі", зикурат Етеменанкі (шумер.), або Вавилонська вежа вперше була побудована у II тисячолітті до нашої ери, але потім неодноразово руйнувалася і знов відбудовувалася. Евреї у Книзі Буття Старого Заповіту зробили їй неабияку рекламу. А сіль тієї байки в тому, що не треба всім миром лізти до небес, аби прославити пальцем робленого дідуха, якогось Мардука, чи то Меродаха. По-перше, це нечемно, по-друге — а раптом там на небі хтось таки є. В байці той ХТОСЬ натурально є. І він спав собі нагорі, спав, а йому цим Наріжним каменем прямісенько в дупу. Боляче ж, городяни. Він там начаклував щось, матюкнувся монголо-кацапською, Р-РАЗ, і всі почали балакати кожен своєю мовою. Все! М'яко кажучи, кінець усім сподіванням, якщ...